Генеральне консульство України в місті Гуанчжоу

, Київ 09:39

ОЧЕС

Співробітництво в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва

25 червня 1992 р. в м. Стамбул 11 країн Причорномор'я підписали Стамбульську декларацію про Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), що визначала загальні рамки діяльності цього міждержавного об’єднання.

Статут Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) був підписаний 5 червня 1998 р. під час Ялтинського Саміту Глав держав та Урядів країн-членів ЧЕС, а 1 травня 1999 р. він набув чинності. Тим самим ОЧЕС трансформувалася з міжурядового механізму співробітництва у повноцінну міжурядову регіональну організацію.

Членами Організації є 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

Створені та активно діють інституції ОЧЕС: Парламентська Асамблея (ПАЧЕС), Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), Ділова рада (ДР ЧЕС) та Міжнародний центр чорноморських досліджень (МЦЧД). Ці органи діють згідно з принципами, викладеними у Стамбульській Декларації та Статуті ОЧЕС, і виконують свої функції відповідно до власних статутних документів. З метою налагодження більш тісної співпраці в рамках системи органів ОЧЕС проводяться періодичні координаційні наради за участю головуючої в Організації країни та керівників секретаріатів згаданих структур.

Відповідно до Статуту країни-члени співпрацюють за такими напрямками: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв'язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров'я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.

Згідно Статуту ОЧЕС, період головування країни в Організації складає 6 місяців, ротація головування відбувається відповідно до латинського алфавіту. На період головування міністр закордонних справ країни є головою ОЧЕС та має координувати усю діяльність в рамках Організації, гарантувати належне керування справами так само як і виконання прийнятих резолюцій та рішень. Якщо країна відмовляється від головування, воно автоматично переходить до наступної за списком країни.

У 2001 р. в рамках ОЧЕС був прийнятий документ «Економічний порядок денний для ОЧЕС», який фактично є колективною стратегію, що спрямована на досягнення конкретних результатів та цілей ОЧЕС.

Головним постійним органом ОЧЕС, що приймає рішення, є Рада міністрів закордонних справ (РМЗС). Засідання Ради проводяться, як правило, двічі на рік, по закінченню головування країни. Рада вирішує всі питання щодо функціонування ОЧЕС, розглядає результати діяльності допоміжних органів i приймає відповідні резолюції, рішення та рекомендації. Рішення РМЗС приймаються консенсусом. У період між засіданнями Ради координацію діяльності в рамках ОЧЕС здійснює Діючий голова – міністр закордонних справ головуючої в ОЧЕС країни.

Комітет старших посадових осіб (КСПО) ОЧЕС репрезентує міністрів закордонних справ країн-членів між засіданнями РМЗС і діє від їх імені. Зокрема, КСПО розглядає діяльність допоміжних органів, виконання рішень і рекомендацій Ради, готує пропозиції щодо прийняття Радою нових рішень та вносить для затвердження Радою проект бюджету ОЧЕС.

Допоміжними органами ОЧЕС є робочі групи, які проводять регулярні засідання для обговорення конкретних напрямків галузевого співробітництва. В рамках Організації функціонують робочі групи з таких питань: сільського господарства та агропромисловості, фінансів та банківської діяльності, боротьби зі злочинністю, інформаційних та телекомунікаційних технологій, співробітництва у надзвичайних ситуаціях, енергетики, захисту навколишнього середовища, обміну статистичними даними, охорони здоров'я i фармацевтики, науки i технологій, малого та середнього бізнесу, туризму, торгівлі та економічного розвитку, транспорту, культури, освіти, організаційних. Крім того, в разі необхідності можуть створюватися тимчасові робочі групи експертів з конкретних питань.

Виконавчим органом Організації є Постійний Міжнародний Секретаріат ОЧЕС, що розташований у м. Стамбул. Секретаріат функціонує під загальним керівництвом Діючого голови ОЧЕС. Безпосереднє керівництво здійснюється Генеральним секретарем ПМС ОЧЕС.

В ОЧЕС діє механізм ''Трійки'', який скликається за пропозицією Діючого голови з метою обміну думками щодо поточної роботи, напрямків майбутньої діяльності ОЧЕС та її відносин з іншими міжнародними організаціями та установами.

З метою надання фінансової підтримки розробці та реалізації міжнародних галузевих проектів, що сприятимуть розвитку регіонального співробітництва, у 2004 р. розпочав своє функціонування Фонд розвитку проектів ОЧЕС. З цією ж метою у 2007 р. за ініціативою Греції розпочав діяльність Грецький фонд розвитку ОЧЕС на основі початкового внеску цієї країни у розмірі 2 млн. євро.

З 2009 року затверджуються програмно-орієнтований бюджет Організації, що має забезпечити реалізацію проектів і програм співробітництва за галузевими напрямами.

У рамках ОЧЕС підписана низка документів про регіональне співробітництво, серед яких: Угода між урядами держав-учасниць про співробітництво у наданні надзвичайної допомоги і ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок лих природного і техногенного характеру; Угода про співробітництво у боротьбі зі злочинністю, зокрема організованою; Меморандуми про взаєморозуміння у сприянні вантажним автоперевезенням у регіоні, з розвитку морських магістралей регіону ОЧЕС, про скоординований розвиток Чорноморського транспортного кільця швидкісних автомагістралей, про взаєморозуміння у співробітництві між дипломатичними академіями та інститутами при міністерствах закордонних справ країн-членів ОЧЕС. Підписані також Угода про спрощення візових процедур для підприємців та Угода про спрощення візового режиму для водіїв вантажного автотранспорту країн-членів ОЧЕС.

ОЧЕС налагодила співробітництво з іншими міжнародними регіональними організаціями та ініціативами. З жовтня 1999 р. ОЧЕС має статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН.

Свідченням інтересу до ОЧЕС є кількість країн та інституцій, що співпрацюють з Організацією у рамках відповідних угод або мають статус спостерігача. Серед них - Секретаріат Енергетичної Хартії, Європейська Комісія, Комісія з захисту Чорного моря від забруднення, а також такі країни як США, Австрія, Німеччина, Франція, Польща, Словаччина, Хорватія, Чехія, Італія, Білорусь, Єгипет, Ізраїль, Туніс та інші. Низка міжнародних неурядових організацій та країн отримали в ОЧЕС статус секторального діалогового партнера.

З 1 січня по 30 червня 2013 р. Україна востаннє головувала в ОЧЕС. Основні зусилля у ході головування були зосереджені на сприянні розвитку багатостороннього економічного співробітництва у Чорноморському регіоні; практичній реалізації раніше прийнятих рішень та укладених угод; посиленні проектно-орієнтованого підходу в рамках реалізації проектів і програм регіонального значення; усуненні бар’єрів у взаємній торгівлі, гармонізації митного та торгового режимів на основі вимог СОТ; зміцненні фінансового потенціалу Організації; сприянні діяльності ОЧЕС у сфері охорони навколишнього середовища; розвитку туристичної сфери тощо.

У період головування України в ОЧЕС проведено 20 засідань керівних комітетів, профільних робочих (експертних, спеціальних) групп, а також три міністерські зустрічі.

З 1 липня 2015 р. розпочалось піврічне головування Румунії. Серед основних пріоритетів головування  відзначено: поглиблення співробітництва між ОЧЕС та ЄС, подальше просування проектно-орієнтованого характеру в діяльності ОЧЕС, реформування та підвищення ефективності діяльності ОЧЕС (розпочато підготовку до Ювілейного саміту з нагоди 25-річчя ОЧЕС).

Організація Чорноморського Економічного Співробітництва 

Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) засновано ухваленням     25 червня 1992 року у місті Стамбул Босфорської заяви та Декларації про його заснування. З підписанням Статуту Організації ЧЕС, яке відбулося 05 червня 1998 року в Ялті під час Ялтинського саміту, ЧЕС було перетворено в  організацію (Статут набув  чинності 01 травня 1999 року). 22 травня 2017 року у Стамбулі відбувся Ювілейний саміт з нагоди 25-річчя Організації.

Країни-члени Організації (12 країн): Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія (з квітня 2004 року), Туреччина та Україна.

Рада міністрів закордонних справ держав-членів - є головним постійним органом ОЧЕС, що приймає рішення. Головування країни в Організації триває       6 місяців; ротація головування відбувається відповідно до латинського алфавіту (якщо країна відмовляється від головування, воно автоматично переходить до наступної за списком країни).

Засідання Ради проводяться двічі на рік по закінченню головування країни. Рада розглядає питання функціонування ОЧЕС, підсумки діяльності допоміжних органів i, як правило, на основі консенсусу приймає відповідні резолюції, рішення та рекомендації.

На період головування міністр закордонних справ країни є чинним головою ОЧЕС, який має забезпечувати належне управління справами і виконання прийнятих резолюцій та рішень. Чинним головою ОЧЕС є Туреччина (з 1 січня по 30 червня 2017 р.). З 1 липня 2017 р. головування в ОЧЕС переходить до України.

Комітет старших посадових осіб репрезентує міністрів закордонних справ країн-членів і діє від їх імені. Він наділений низкою повноважень і готує проекти рішень РМЗС з усього спектру діяльності Організації.

Допоміжні органи - це робочі, експертні, цільові та інші групи, засновані Радою МЗС. Вони виконують накази Ради, розробляють спільні проекти і забезпечують виконання таких проектів/дій у своїх відповідних областях.

Відповідно до Статуту та резолюцій РМЗС, країни-члени співпрацюють на таких напрямках: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв’язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров’я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.

Фонди і проектні механізми ОЧЕС створюються з метою надання фінансової підтримки у розробці та реалізації міжнародних галузевих проектів. Ними є: Фонд розвитку проектів створено у 2004 р. Установчі документи передбачають фінансування розробки проектів за рахунок добровільних внесків; Підрозділ управління проектами створено  у  2014 р. Установчі документи передбачають мобілізацію внутрішнього управлінського резерву Секретаріату для підготовки проектних пропозицій за участю країн-членів і залучення можливих зовнішніх джерел для їхнього фінансування; Грецький фонд діяв тимчасово у 2007-2012 рр. за фінансування Уряду Греції; за ініціативою РФ у 2016 році також створено механізм розвитку проектного співробітництва в регіоні ЧЕС, на який російський уряд у грудні 2016 р. виділив 1 млн. дол. США.

Секретарське забезпечення діяльності ОЧЕС надається Постійним міжнародним секретаріатом ОЧЕС зі штаб-квартирою у Стамбулі, Турецька Республіка. Секретаріат функціонує під керівництвом чинного голови ОЧЕС. Безпосередньо це керівництво здійснюється Генеральним секретарем. З 01 липня 2015 р. Генсеком ПМС ОЧЕС представник Греції Майкл Хрістідіс (змінив на цьому посту В. Цвіркуна, представника Молдови).

Інституції, пов’язані з ОЧЕС - це організації ЧЕС, що  діють згідно з принципами, викладеними у Стамбульській декларації та Статуті ОЧЕС, і виконують свої функції відповідно до власних статутних документів. Такими організаціями є:

  •  Ділова рада (1992 р.),
  •  Парламентська Асамблея (1993 р.),
  •  Чорноморський банк торгівлі та розвитку (1998 р.),
  •  Міжнародний центр чорноморських досліджень (1998 р. – на той час мав статус афілійованого центру ЧЕС).

Співробітництво ОЧЕС з третіми країнами та міжнародними організаціями. ОЧЕС взаємодіє з іншими країнами та міжнародними регіональними організаціями шляхом надання укладання відповідних угод або через надання їм статусу спостерігача або галузевого партнера по діалогу. З жовтня 1999 року ОЧЕС має статус спостерігача в Генасамблеї ООН.

Партнери за угодами або меморандумами: Організація ООН з промислового розвитку, Економічна комісія ООН для Європи, Організація ООН з навколишнього середовища, Альянс Цивілізацій ООН, Дунайська комісія, Виконавчий секретаріат Центральноєвропейської ініціативи, Всесвітня туристична організація, Організація економічного розвитку Д-8, Постійний міжнародний секретаріат Ради держав Балтійського моря, Міжнародна організація з міграції,  Міжнародний союз автомобільного транспорту, Міжнародна федерація доріг, Секретаріат Союзу Середземномор’я та Міжнародний союз залізниць.

Спостерігачі в ОЧЕС: Австрія, Білорусь, Єгипет, Ізраїль, Італія, Німеччина, Польща, Словаччина, США, Туніс, Франція, Хорватія, Чехія, Європейська комісія, Секретаріат Енергетичної Хартії, Чорноморська комісія та Міжнародний чорноморський клуб.

Галузеві партнери по діалогу з ОЧЕС: Іран, Республіка Корея, Словенія, Угорщина, Чорногорія, Японія, Дунайська Комісія, Всесвітня туристична організація, Асоціація портів Чорного та Азовського морів, Асоціація суднобудівельників та судноремонтників Чорноморського регіону, Міжнародна асоціація судновласників Чорноморського регіону, Союз асоціацій автомобільного транспорту регіону ЧЕС, Чорноморська мережа університетів, Чорноморський форум регулюючих органів з питань мовлення, Конференція віддалених морських регіонів Європи та Міжнародна мережа малих та середніх підприємств.

Парламентська Асамблея Організації Чорноморського Економічного Співробітництва 

25 червня 1992 року глави держав та урядів одинадцяти країн Чорноморського регіону підписали Декларацію про Чорноморське економічне співробітництво, якою було засновано Організацію Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС). Логічним продовженням цього процесу стало створення 26 лютого 1993 року парламентського виміру ЧЕС –  Парламентської Асамблеї (ПАЧЕС).

Мета ПАЧЕС – забезпечення правової бази економічного, торговельного, соціального, культурного та політичного співробітництва між країнами; прийняття законодавства, необхідного для реалізації рішень, що приймаються главами держав та урядів або міністрами закордонних справ країн-членів ЧЕС; сприяння національним парламентам у зміцненні парламентської демократії; розвиток співробітництва з міжнародними та регіональними організаціями.

У період з 26 по 29 жовтня 2012 року делегація ПАЧЕС перебувала в Україні зі спостережницькою місією за ходом виборів народних депутатів України.

На запрошення Голови Верховної Ради України О.Турчинова, з 23 по 27 травня 2014 року спостерігачі від Парламентської асамблеї ЧЕС взяли участь у моніторингу перебігу позачергових виборів Президента України, які відбулися 25 травня 2014 року, а також виборів до Верховної Ради України, які пройшли 26 жовтня 2014 року.

Країни-члени ПАЧЕС (12 країн-членів): Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія (з квітня 2004 року), Туреччина та Україна.

Спостерігачі ПАЧЕС: Народні Збори Єгипту, Кнесет Держави Ізраїль, Національна Асамблея і Парламент Франції, Бундестаг ФРН, Народні Збори Словацької Республіки і Національні Збори Республіки Білорусь.

Генеральна Асамблея є вищим керівним органом ПАЧЕС. Кількість місць кожної країни в Асамблеї визначається за квотами, які встановлені відповідно до кількості населення кожної з країн. Всього до складу Асамблеї входять 76 парламентаріїв.

Квота України складає 9 місць. З 26 лютого 2015 року українську делегацію в ПАЧЕС очолює Людмила Денісова, голова Комітету ВР України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (депутатська фракція політичної партії «Народний Фронт»).

Голова ПАЧЕС – спікер парламенту однієї з країн-учасниць, що головує в ПАЧЕС протягом піврічного періоду. Передача головування в ПАЧЕС здійснюється за принципом ротації в алфавітному порядку англійської абетки. На 43-ому пленарному засіданні Генасамблеї ПАЧЕС, яке проходило 12-14 травня 2014 року у м. Афіни (Греція), відбулася синхронізація головувань у ПАЧЕС та Організації ЧЕС з метою проведення узгодженої політики між урядами та парламентами країн.

Наразі головою ПАЧЕС є Ісмаїл Кахраман – Голова Великих Національних Зборів Туреччини.

Сесії ПАЧЕС проводяться двічі на рік: весняна сесія – як правило, у червні; осіння – у листопаді або грудні. За підсумками пленарних засідань Генеральна Асамблея ухвалює рекомендації, доповіді та інші документи, а також приймає заяви і декларації з міжнародних питань, про які, відповідним чином, інформує Раду міністрів закордонних справ.

В Україні пройшли Друга (листопад 1993 року), Чотирнадцята (грудень 1999 року), Двадцять п’ята (7-9 червня 2005 року) та Тридцять сьома (30 червня-02 липня 2011 року) сесії ГА ПАЧЕС.

Постійний Комітет – затверджує порядок денний Асамблеї (на основі консенсусу), координує роботу спеціалізованих комітетів, погоджує бюджет Асамблеї, забезпечує координацію між ЧЕС та ПАЧЕС, а також співробітництво ПАЧЕС з іншими міжнародними організаціями. Складається з голів національних делегацій, членів Бюро та голів трьох спеціалізованих комітетів.

Бюро – вирішує поточні питання ПАЧЕС у період між сесіями. До його складу входять Президент і п’ять віце-президентів. Засідання Бюро проводяться два рази на рік – напередодні весняної та осінньої сесій Генеральної Асамблеї. Рішення приймаються більшістю голосів.

Три спеціалізовані комітети ПАЧЕС – Комітет з економічних, торговельних, технологічних і екологічних питань; Комітет з правових і політичних питань; Комітет з питань культури, освіти і соціальних питань –   забезпечують підготовку відповідних рішень Асамблеї. Вони проводять періодичні засідання в країнах-членах ПАЧЕС у період між сесіями Генеральної асамблеї і в координації з Міжнародним секретаріатом ПАЧЕС.

Робочі групи ПАЧЕС можуть створюватися з метою надання технічного сприяння у підготовці рішень Асамблеї.

Міжнародний секретаріат ПАЧЕС (м. Стамбул) є виконавчим та технічним органом, який підтримує постійні контакти з національними парламентами ПАЧЕС, організує проведення засідань та готує проекти документів. Керівництво Секретаріатом здійснюється Генеральним секретарем ПАЧЕС.

Генеральний секретар ПАЧЕС здійснює керівництво секретаріатом. Наразі Генеральним секретарем є Асаф Гаджиєв, представник Азербайджану, обраний на сесії ГА ПАЧЕС, що проходила 7-8 грудня 2014 року у м. Афіни (Греція), на трирічний період. До нього цю посаду обіймав Кирило Третяк, представник України, - з листопада 2011 року по грудень 2014 року.

На 47-й сесії Генеральної Асамблеї ПАЧЕС, яка відбулася 28 червня 2016 р. в Москві, прийнято зміни до Процедурних правил ПАЧЕС, згідно яких, термін перебування на посаді Генерального секретаря збільшено з трьох до п’яти років.  

Заступники Генерального секретаря ПАЧЕС:  М.Макріянніс (Греція) –  організаційні питання; Ф.Кучукайдин (Туреччина) – адміністративні та фінансові питання; Д.Дульча (Румунія) – міжпарламентське співробітництво і протокол.

Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку 

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) був заснований в 1998 році на підставі відповідної Угоди між країнами-членами ОЧЕС, підписаної в Тбілісі 30 червня 1994 року з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв’язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва.

Співзасновниками банку стали 11 країн: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна. Найбільшими акціонерами Банку є Росія, Туреччина і Греція, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%. Частка Румунії – 14%. Україна і Болгарія мають по 13,5% акцій, Азербайджан – 5%, Албанія – 2%, Вірменія і Молдова – по 1%, Грузія – 0,5%. Початковий статутний капітал Банку, який складав 1,2 млрд. євро, збільшено у 2007 році до 3 млрд. євро. У вересні 2016 року агенцією Moodyʼs Банку присвоєно кредитний рейтинг на рівні А2 (стабільний). 

Формально Банк розпочав свою роботу з 1 червня 1999 року, хоча урочиста церемонія його відкриття відбулася 21 червня 1999 року в м. Салоніки (Греція), де сьогодні знаходиться Центральний офіс ЧБТР.

Рада керуючих та Рада директорів – є керівними органами банку.

Рада керуючих, до якої входять по одному представнику від кожної країни, визначає головні напрямки діяльності, призначає президента та розглядає і затверджує основні результати фінансової діяльності Банку. Від України до Ради керуючих входить Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Рада директорів, до якої також входять по одному представнику від кожної країни, здійснює нагляд над проведенням Банком операцій у відповідності зі Статутом Банку. До Ради директорів входить Радник Прем’єр-міністра України В.Пятницький.

На сьогоднішній день Президентом ЧБТР є представник Туреччини І.Деліканлі, призначений на цю посаду 16 липня 2014 року терміном на чотири роки.

Пріоритетними для банку є питання, що стосуються транспортних сполучень, енергетики, сільського господарства, торгівлі тощо. Банк пропонує країнам ОЧЕС технічну й консультативну допомогу у виробленні ефективної економічної політики, засновує спеціальні фонди, сприяє інвестуванню в економічні та соціальні проекти, надає гарантії та бере участь у гарантіях і фінансових структурах державного й приватного секторів, поглиблює співпрацю міжнародних фінансових установ розвитку з національними агенціями фінансів і розвитку країн-учасниць тощо. Враховуючи особливості країн-учасниць, які перебувають на різних етапах розвитку і переходу до ринкових відносин, ЧБТР надає їм допомогу в проведенні структурних економічних реформ, сприяє розвитку конкуренції, приватизації, підприємництва та зміцненню економічних зв’язків між країнами ЧЕС.

ЧБТР здійснює свою діяльність на основі загальноприйнятої практики великих міжнародних банківських інституцій, зокрема стосовно фінансування проектів та надання кредитів.

Першим проектом, який був профінансований ЧБТР, став проект реконструкції газопроводу, що проходить територією України і яким постачається російський газ на Балкани та до Туреччини. З цією метою у 2000 році ЧБТР було виділено кредит у сумі 12 млн. дол. США для проведення реконструкції газокомпресорної станції в селищі Тарутіно (Одеська обл.).

Станом на квітень 2017 року. активний портфель ЧБТР в Україні складав 38 операцій кредитування, затверджених Радою директорів, у розмірі близько 540 млн. євро.

Ділова Рада ЧЕС 

Ділова рада ЧЕС була заснована у 1992 році і вважається бізнес-складовою ЧЕС поряд з такими його складовими, як Парламентська Асамблея ЧЕС та Чорноморський банк торгівлі та розвитку.

Ділова рада є міжнародною неурядовою некомерційною організацією, що складається з представників ділових кіл 12 країн-членів ОЧЕС: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдавія, Румунія, Росія, Сербія, Туреччина, Україна.

Головним органом Ділової ради ЧЕС є Рада директорів, членами якої є представники національних організацій. Україну в Раді директорів представляє перший віце-президент ТПП України.

Згідно зі Статутом, метою діяльності ДР є сприяння поліпшенню бізнесового середовища, а також створення необхідних умов для розвитку приватного сектора економік країн, безпосередньо задіяних у різноманітних сферах економічного співробітництва в регіоні: торгівлі, промисловості, транспорті, енергетиці, телекомунікаціях, інформатиці, сільському господарстві, екології, туризмі, науці та технологіях тощо. Будучи органом, пов’язаним з ЧЕС, Ділова рада має покращувати ділову атмосферу в регіоні ЧЕС та сприяти просуванню індивідуальних та колективних ініціатив приватного сектора країн-учасниць.

Водночас, за час свого існування Ділова рада так і не спромоглася на практиці залучити до своєї діяльності ділові кола та стати бізнес-складовою ЧЕС.

Починаючи з 2014 року Ділова рада майже принизила свою діяльність, у тому числі через проблеми, пов’язані з її фінансуванням. Зокрема, Туреччина припинила фінансування технічного персоналу Ділової ради (Генеральний секретар та його заступник утримувалися коштом своїх країн).

Після переїзду штаб-квартири ОЧЕС в нову будівлю у квітні 2017 року,  наразі також є відкритим питання розташування Секретаріату Ділової ради, який до кінця 2016 року розміщувався в старому приміщенні штаб-квартири ОЧЕС. У цьому зв’язку турецькою стороною ініціюється обговорення питання щодо несення змін до Статуту ДР та можливого утримання Секретаріату країнами-членами на ротаційній основі.

Станом на сьогодні також не призначений  Генеральний секретар Ділової ради. Усі поточні питання, пов’язані з діяльністю ДР, обговорюються з турецьким головуванням (наразі Головою ДР є Сельчук Акат, Рада зовнішньоекономічних зв’язків Туреччини, DEIK).

Зокрема, у квітні 2016 р. Україна та Румунія призупинили членство в Діловій раді.
Відповідні листи були направлені від ТПП України та Румунії. При цьому, у листі румунської ТПП йшлося по підтримку рішення ТПП України і засудження конфліктів у Чорноморському регіоні та агресивної політики РФ.

На початку травня 2017 р. ТПП України повідомила про рішення поновити участь у Діловій раді. Підтримуючи запропоновані зміни до Статуту та регламенту ДР ЧЕС, ТПП України також висловила готовність головувати в ній в другому півріччі 2017 р., виконуючи передбачені Статутом і Регламентом функції. Також про поновлення участі в Діловій Раді було заявлено з боку Румунії.  

Міжнародний центр чорноморських досліджень  

Ініціатива створення МЦЧД належить Греції. Центр зареєстрований у Греції на правах юридичної особи у відповідності до грецького законодавства і фінансується коштом уряду Греції. Генеральним директором МЦЧД є громадянка Греції Зефі Дімадама (очолює МЦЧД з липня 2010 року).

Центр є некомерційною структурою, яка здійснює наукові дослідження з метою пошуку найбільш оптимальних шляхів реалізації рішень ЧЕС, зокрема в галузі економіки, промисловості та технологій у Чорноморському регіоні.

Робота Центру спрямована на дослідження і виокремлення галузей, які мають перспективи для розвитку співробітництва, розробку конкретних моделей вирішення існуючих проблем, зокрема в економічній і соціальній галузях, надання консультативної допомоги та сприяння  розвитку наукового діалогу між країнами регіону, посиленні контактів між дослідницькими центрами Чорноморського регіону та аналогічними структурами ЄС. Центр покликаний створювати можливості для активізації співпраці дослідників, науковців, управлінців, представників урядів країн-членів ОЧЕС з представниками інших регіонів світу, в першу чергу, країн-членів ЄС.

Рішення про створення Міжнародного центру чорноморських досліджень було ухвалене резолюцією 8-ої зустрічі Міністрів закордонних справ країн-учасниць ОЧЕС (Москва, 16-17 вересня 1996 р.). На першій сесії інаугураційної зустрічі Ради директорів Міжнародного центру чорноморських досліджень, що відбулася 28-29 вересня 1998 р., було погоджено його статус, як афілійованого Центру ОЧЕС у відповідності до ст. 24 Статуту ОЧЕС.

Керівним органом МЦЧД є  Рада директорів, до якої входять представники країн-членів в якості національних директорів, Генеральний секретар ПМС ОЧЕС, Генеральний директор МЦЧД та три політичні діячі та науковці з Франції та Німеччини.

Окрім Молдови та України національними директорами країн ЧЕС є представники зовнішньополітичних відомств. Головою Ради директорів від часу створення МЦЧД незмінно є Сергєй Гончаренко, заступник директора Департаменту економічного співробітництва МЗС Російської Федерації.

На даний момент МЦЧД очікує легітимізації свого статусу, як органу пов’язаного з ЧЕС. Для цього потрібно, щоб 9 країн-засновниць ратифікували доповнення до ст.24 Статуту ЧЕС. 9 країн ЧЕС вже ратифікували доповнення до Статуту, у т.ч. Сербія, яка не є країною-засновницею. Країнами-засновницями, що не провели ратифікацію є Азербайджан, Туреччина та Україна. Головний формальний аргумент щодо не проведення ратифікації – це відсутність правової основи для надання зазначеного статусу юридичній особі, зареєстрованій в іншій державі. Оскільки діяльність МЦЧД відноситься до компетенції МОН України,  у квітні 2017 р. МОН призначило головного спеціаліста О.В.Савіну представником Міністерства, який вивчатиме поточну діяльність Центру, у тому числі на предмет доцільності ініціювання ратифікації Україною статті 24. 

Стан співробітництва україни в рамках ОЧЕС 

В рамках ОЧЕС Україна бере активну участь в роботі допоміжних органів ОЧЕС, а також її інституцій – Парламентської асамблеї ЧЕС, Чорноморського банку торгівлі та розвитку та Міжнародного центру чорноморських досліджень.

У контексті секторального економічного партнерства слід відзначити особливий інтерес України до таких сфер співробітництва як транспорт, економіка, енергетика, інформаційно-комунікаційні технології, туризм тощо. Зокрема, протягом 2006-2008 років Україна координувала діяльність Робочої групи ОЧЕС з інформаційно-комунікаційних технологій. Було налагоджено співпрацю ОЧЕС з Міжнародним союзом електрозв’язку та відповідними установами ООН у цій сфері. У 2008 році країнами ОЧЕС створено Чорноморський форум регуляторних органів у сфері мовлення.

У 2008-2009 роках Україна була координатором Робочої групи з митних питань та вийшла з ініціативою створити міжнародний механізм з обміну попередньою інформацією між митними адміністраціями країн ОЧЕС. З цією метою у 2009 р. у Києві була проведена  зустріч голів митних адміністрацій країн ОЧЕС, в роботі якої також взяли участь представники Єврокомісії. Зустріч голів митних організацій Туреччини і України також відбулась у жовтні 2012 року у Стамбулі, а 15 листопада 2012 року представники Держмитслужби України взяли участь у засіданні РГ ОЧЕС з митних питань.

У сфері енергетики з боку ОЧЕС налагоджено співпрацю з такими міжнародними організаціями як Енергетична Хартія та USAID. Україна, в рамках її головування в ОЧЕС у 2007-2008 роках, провела 9 квітня 2008 р. у Києві зустріч Міністрів енергетики країн-членів ОЧЕС.

Україна бере активну участь у діяльності ОЧЕС із боротьби із організованою злочинністю. Ця робота відбувається в рамках відповідної Робочої групи та Мережі офіцерів зв’язку із боротьби із організованою злочинністю. На цьому напрямку ОЧЕС налагодила зв’язки з  Управлінням ООН з питань боротьби з наркотиками та злочинністю (УНЗ ООН) та Міжнародною організацією міграції. 23 листопада 2012 року делегація України взяла участь у засіданні Міністрів внутрішніх справ країн-членів ОЧЕС.

У питанні співробітництва ОЧЕС з подолання наслідків надзвичайних ситуацій Україна також є одним із активних членів Організації. Україна неодноразово була координатором відповідної групи. 4 квітня 2008 р. в Одесі Робоча група ОЧЕС зі співробітництва в надзвичайних ситуаціях ухвалила базові документи із створення Мережі офіцерів зв’язку з надзвичайних ситуацій. Здійснюються заходи з налагодження співробітництва зі структурами ООН та МФЧХ.

Участь України в ОЧЕС з питань захисту навколишнього середовища відбувається в рамках відповідного плану дій. Налагоджена співпраця ОЧЕС з ПРООН та Чорноморською комісією. У 2009 р. Робоча група ОЧЕС ухвалила концепцію з підготовки спільного ОЧЕС-ПРООН проекту «Вироблення стратегії із захисту Чорного моря в контексті зміни клімату». На цьому напрямку започатковано кілька проектів в рамках Фонду розвитку проектів.

Україна бере активну участь в діяльності ОЧЕС, що стосується гуманітарної сфери (культура, освіта, наука і технології тощо). На сьогоднішній день в гуманітарній сфері ОЧЕС має потужну підтримку Міжнародного центру чорноморських досліджень. Також налагоджені стосунки з Мережею університетів Чорноморського регіону.

Приділяючи окрему увагу поглибленню співробітництва у культурно-гуманітарній сфері, Міністерством культури України було відпрацьовано та у серпні 2013 року представлено на розгляд проект Меморандуму про збереження культурної спадщини, який наразі обговорюється на експертному рівні в рамках профільної робочої групи.

30 червня 2015 року Україна завершила координацію трьох Робочих груп ОЧЕС – з туризму, з транспорту, з торгівлі та економічного розвитку. На засіданні РМЗС в Одесі (19 червня 2013 року) Україна заявила про готовність координувати діяльність робочої групи з торгівлі та економічного розвитку, яка впродовж чотирьох років координувалася Секретаріатом ОЧЕС. У період головування України в ОЧЕС у травні 2013 року в м. Ялта було проведене засідання міністрів економіки. За ініціативою України з 2013 року введено практику проведення спільних засідань Робочих груп з митних питань, а також з торгівлі та економічного розвитку, що дозволяє обговорювати суміжні проблемні питання, які стосуються зазначених сфер співробітництва.

Координуючи діяльність Робочої групи з туризму, у рамках Міжнародного  Чорноморського туристичного форуму у м. Ялта у лютому 2013 та 2014 років Україна провела засідання цієї групи, а також засідання міністрів, до сфери відповідальності яких належать питання туризму (10 жовтня 2013 року, м. Київ).

          На 24-му засіданні РМЗС, що проходило 08 червня 2011 року у м. Бухарест (Румунія), Україну було призначено країною-координатором Робочої групи ОЧЕС з транспорту. У період з 26 по 28 листопада 2012 року делегація України на рівні заступника Міністра інфраструктури України взяла участь у засіданні Міністрів транспорту країн-членів ОЧЕС, а також засіданнях Робочої групи ОЧЕС з транспорту та Керівного комітету ОЧЕС зі спрощення автомобільних перевезень, які проходили в Ізмірі (Туреччина).

Делегація України на чолі з Міністром інфраструктури України також взяла участь у засіданні міністрів транспорту, що проходило 15 квітня 2014 року у Софії (Болгарія). На зазначеній зустрічі відбулася окрема тристороння зустріч міністрів транспорту України, Румунії і Молдови, на якій було остаточно погоджено маршрут Чорноморської окружної магістралі, який проходитиме територіями цих країн.

Останнє головування України в Організації Чорноморського економічного співробітництва проходило у період з 01 січня по 30 червня 2013 року у відповідності до передбаченого Статутом ОЧЕС порядку ротації, та було спрямоване як на підвищення ефективності та забезпечення поточної діяльності Організації, так і на реалізацію завдань і інтересів, пріоритетних для України. Наступне головування України в ОЧЕС припадає на період з 01 липня по 31 грудня 2017 року.

Пріоритети Головування України в Організації Чорноморського економічного співробітництва 

Основні цілі:

Українське Головування в Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) триває з 1 липня по 31 грудня 2017 року.

Керуючись Статутом ОЧЕС, Декларацією Стамбульського саміту з нагоди 25-ї річниці Організації Чорноморського економічного співробітництва та Економічного порядку денного ЧЕС «На шляху до розширеного партнерства ЧЕС», Україна спрямовуватиме свої зусилля на зміцнення Організації та отримання відчутних результатів для досягнення її статутних цілей.

Україна вважає, що реалізація рішень 25-го Ювілейного саміту відновлюватиме динаміку розвитку ОЧЕС і важливу роль Організації в регіоні.

Україна очолить Організацію під девізом «До миру, стабільності та процвітання», який випливає безпосередньо зі статутних цілей ОЧЕС.

Українське Головування приділить належну увагу питанню економічної співпраці в рамках ОЧЕС в умовах кризи безпеки в регіоні.

Україна пропонує обговорити це питання у більш широкому контексті під час неформального засідання Ради Міністрів закордонних справ у вересні 2017 року на полях ГА ООН.

Українське Головування буде сприяти послідовному дотриманню проектно-орієнтованого підходу у діяльності ОЧЕС.

Беручи до уваги нинішню ситуацію в регіоні, Україна має намір досягти умов, за яких подальше здійснення регіональних проектів з розвитку Чорноморської кільцевої автомагістралі та морських магістралей, співпраці в області інтермодальних перевезень, охорони культурної спадщини, туризму, охорони навколишнього середовища, торгової політики будуть можливими.

Допоміжні органи ОЧЕС повинні відновити практику розробки проектних пропозицій.

У сфері галузевого співробітництва, Україна зосереджуватиме свої зусилля на:

  • розвитку багатостороннього економічного співробітництва в Чорноморському регіоні та практичній реалізації раніше прийнятих рішень і укладених договорів;
  • реалізації меморандумів про взаєморозуміння щодо спрощення автомобільних перевезень вантажів, розвитку кільцевої автомагістралі і морських магістралей Чорного моря; просування інтермодальних перевезень;
  • подальшому розгляді проектів меморандумів про взаєморозуміння з питань охорони культурної спадщини, співпраці в боротьбі з незаконним обігом культурних цінностей, що належать до археологічної, історичної, етнографічної та палеонтологічної спадщини і мистецтва держав-членів ОЧЕС;
  • сприянні діяльності ОЧЕС в сфері туризму та розробці проекту з розвитку круїзного туризму в регіоні ОЧЕС;
  • просуванні екологічних ініціатив та розвитку регіональної політики в сфері захисту морського середовища.

Українське Головування усвідомлює важливість багатосторонньої ресурсної підтримки проектно-орієнтованого підходу та зосередить свої зусилля на зміцненні багатосторонніх фінансових можливостей Організації з використанням орієнтованого на проекти бюджету ОЧЕС, можливостей Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Фонду розвитку проектів та Групи управління проектами.

Беручи до уваги обмеженість фінансових ресурсів Фонду розвитку проектів і проблем з його фінансуванням, Україна пропонує розглянути поряд із встановленою практикою добровільних внесків країн-членів альтернативні варіанти поповнення, зокрема у рамках механізмів формування бюджету ОЧЕС.

Українське Головування вважає суттєвим резервом зростання ефективності діяльності Організації співпрацю з міжнародними партнерами ОЧЕС.

Особливу увагу буде зосереджено на співпраці зі спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй в реалізації Порядку денного 2030 в інтересах сталого розвитку.

Потенціал взаємодії з ЄС, визначений, зокрема, на засіданні Ради Міністрів закордонних справ щодо активізації відносин між країнами ЄС і Чорноморського регіону, що відбулося в Києві в 2008 році в рамках Чорноморської синергії, як і раніше залишається незадіяним.

Українське Головування буде приділяти особливу увагу контактам з ЄС, як на експертному так і на політичному рівнях, дотримуючись, перш за все, принципу взаємодоповнюваності у реалізації прагматичних завдань.

Українське Головування усвідомлює важливість вдосконалення механізмів та інструментів співпраці.

Беручи до уваги конструктивні пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правової бази співробітництва, розроблені Постійним міжнародним секретаріатом ОЧЕС, Україна буде прагнути завершити цю роботу до кінця 2017 року в рамках Робочої групи з організаційних питань.

Українське Головування вважає ключовим завданням для ОЧЕС розвиток підприємницького виміру співпраці.

Віддаючи належне Турецькому Головуванню за зусилля з відновлення діяльності Ділової ради ЧЕС та приймаючи на себе Головування у ній, Торгово-промислова палата України у співпраці з діловими партнерами держав-членів, зосередить свої зусилля на зміцнені підприємницького виміру ОЧЕС і уникатиме минулих помилок, які заважають діловій співпраці в рамках Організації.

Українське головування сподівається, що Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва у своїй діяльності надасть приклад дотримання норм та принципів міжнародного права у розвитку регіональної співпраці.

Основні заходи:

Серед заходів високого рівня під час Українського Головування:

Рада Міністрів закордонних справ (грудень, Україна): на черговому засіданні – підведення підсумків Головування, прийняття рішень, які визначать основні досягнення ОЧЕС за піврічний період та окреслять перспективи на майбутнє.

Неформальне засідання Ради Міністрів закордонних справ (вересень, Нью-Йорк): на полях Генеральної Асамблеї ООН.

Зустріч Міністрів транспорту (жовтень, Україна): обговорення перспектив реалізації проектів у Чорноморському регіоні.

Декларація Саміту присвяченому 25-ій річниці створення Організації Чорноморського Економічного Співробітництва

Ми, Глави Держав та Урядів країн-членів Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), зустрілись у м.Стамбул 22 травня 2017, щоб відзначити 25-ту річницю створення ОЧЕС,

Підтверджуючи свою прихильність принципам Статуту ООН та Хельсінкського Підсумкового Акту, Паризького Статуту Нової Європи, а також загальновизнаним нормам та принципам міжнародного права,

Визнаючи свої зобов’язання стосовно принципів та цілей ОЧЕС, а також Декларацій попередніх Самітів,

Підкреслюючи наше бажання перетворити Чорноморський регіон в зону миру, стабільності та процвітання,

Визнаючи, що протягом 25-ти років, що минули ОЧЕС затвердила себе зрілою, розвиненою та інституалізованою організацією, яка сприяє регіональному співробітництву та економічному розвитку,

Усвідомлюючи той факт, що ОЧЕС має оперативніше реагувати на економічні виклики регіонального та міжнародного середовища в умовах сучасного глобалізованого світу,

Висловлюючи свою налаштованість зміцнювати значення ОЧЕС у регіональному та міжнародному вимірах економічного співробітництва,

Декларуємо наступне:

1. Ми зазначаємо, що Саміт з приводу 25-ої річниці створення ОЧЕС слугує віхою нашого спільного прагнення надати поштовх 25-ти річному співробітництву між країнами-членами ОЧЕС та надає можливість обмінятись думками на найвищому рівні щодо подальшого розвитку нашого співробітництва задля користі та процвітання наших народів протягом наступних десятирічь.

2. Ми підкреслюємо, що протягом 25-ти років свого існування ОЧЕС сприяла розвитку економічних відносин між країнами-членами з метою зміцнення миру, стабільності, діалогу та взаєморозуміння у Чорноморському регіоні.

3. Ми підтвердили нашу рішучість діяти в дусі дружби і добросусідства, та посилювати взаємоповагу та довіру, діалог та співробітництво між країнами-членами.

4. Ми поділяємо спільну точку зору, що з метою зростання дієвості та ефективності ОЧЕС, та досягнення для неї кращого майбутнього, країни-члени мають продовжити та завершити у найближчому майбутньому процес реформування організації на базі консенсусу та прагнути повної, збалансованої та професійної представленості в Постійному Міжнародному Секретаріаті ОЧЕС.

5. Ми наголошуємо, що економічне співробітництво між країнами-членами ОЧЕС має здійснюватися у відповідності до міжнародного права.

6. Ми цінуємо те, що Економічний порядок денний ОЧЕС зі Зміцнення Партнерства, схвалений на Саміті присвяченому 20-ій річниці ОЧЕС у 2012 році визначає конкретні засади посилення нашого співробітництва.

7. Ми підтримуємо більше залучення приватного сектора до співробітництва ОЧЕС та посилену синергію між державним та приватним секторами з метою покращення бізнес-середовища у регіоні для наших підприємців. З цією метою, ми вітаємо зусилля спрямовані на оновлення Ділової Ради ОЧЕС, яка є компетентним органом нашої Організації.

8. Водночас, ми високо цінуємо значення та внесок інших органів ОЧЕС, а саме: Парламентської Асамблеї ОЧЕС (ПАЧЕС), Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР), а також Міжнародного Центру Чорноморських Досліджень (МЦЧД) до просування регіонального співробітництва та закликаємо їх посилити координацію, та взаємодоповнюваність з метою розвитку регіону.

9. Ми поділяємо спільне бачення щодо розвитку нашого співробітництва на основі проектно-орієнтовного та результативного підходу у галузях сільського господарства та сільської промисловості, банківської справи та фінансів, протидії організованій злочинності, митних питань, освіти, взаємодопомоги під час надзвичайних ситуацій, енергетики, захисту навколишнього середовища, охорони здоров’я та фармацевтики, інформації та інформаційних технологій, інституційного оновлення та ефективного управління, науки та технологій, малого та середнього підприємництва, туризму, культури, торгівлі, економічного розвитку та транспорту.

10. У цьому зв’язку, ми підкреслюємо важливість раціоналізації діяльності Робочих Груп ОЧЕС, які є ведучою силою нашої Організації, включно із активним залученням до їх роботи експертів.

11. Відзначаючи, що доставка є невіддільною від торгівлі, економічного співробітництва та туризму в Чорноморському регіоні, ми підтримуємо зусилля, що спрямовані на забезпечення додаткових, безпечних та ефективних варіантів морського транспорту для існуючих і майбутніх потоків між державами-членами ОЧЕС, Європи та Азії, а також сприяти участі національних економік держав-членів ОЧЕС в світовій економіці.

Ми надаємо великого значення безпеці судноплавства в Чорноморському регіоні у відповідності до міжнародних норм і правил.

12. Ми вважаємо, що ефективна реалізація конкретних спільних проектів транспортної інфраструктури, таких як Чорноморська кільцева автомагістраль та морські магістралі в регіоні ОЧЕС сприятиме зростанню обсягів торгівлі, інвестицій у сфері туризму та транспорту, а також успіху ОЧЕС.

13. Ми визнаємо, що добре розвинена інфраструктура інформаційно-комунікаційних мереж, таких як Транс-євразійська інформаційна супермагістраль є однією з основних технологічних систем забезпечення цифрових можливостей.

14. Ми вітаємо кроки, спрямовані на зміцнення проектно-орієнтовного виміру ОЧЕС і визнаємо потребу подальшого розвитку проектного потенціалу ОЧЕС через Фонд розвитку проектів, групу управління проектами та механізму сприяння проектам.

15. Ми відзначаємо, що Порядок денний 2030 для сталого розвитку ООН, включаючи «Цілі сталого розвитку» становлять універсальну та амбітну основу глобальних зусиль у сфері розвитку.

Ми нагадуємо, що інтерес ОЧЕС в сприянні реалізації програми Порядок денний для сталого розвитку 2030 вже визнаний в резолюції Генеральної Асамблеї ООН №71/18 від 21 листопада 2016 року «Співпраця між Організацією Об’єднаних Націй та Організацією Чорноморсько-економічного співробітництва».

Оскільки це питання буде одним з важливих пунктів порядку денного наступного десятиліття, ми поділяємо спільну мету зробити ОЧЕС важливим партнером в досягненні цілей сталого розвитку в регіональному масштабі.

16. Ми зобов’язуємося сприяти залученню в економіку малих та середніх підприємств, сімейних ферм, жінок, молоді, осіб з обмеженими можливостями, біженців та внутрішньо переміщених осіб, щоб зробити свій внесок у розв’язання нереалізованого потенціалу в регіоні, котрий має життєво важливе значення для сталого економічного розвитку в усіх державах-членах ОЧЕС.

17. Ми цінуємо важливу роль молодих підприємців, котрі є головним локомотивом креативності та інновацій в наших економіках.

18. Ми вітаємо спільні заяви, ухвалені на четвертій зустрічі Міністрів економіки держав-членів ОЧЕС, що відбулася 11 травня 2017 року, а також на другій зустрічі Міністрів сільського господарства держав-членів ОЧЕС, котра відбулася 17 травня 2017 року у Стамбулі.

19. Ми відзначаємо, що рівень сучасної міграції та криза біженців, як це визнано ООН, стали безпрецедентними з часів Другої світової війни. Ми прагнемо виявити спільне почуття солідарності та співробітництва в задоволенні потреб внутрішньо переміщених осіб, мігрантів та біженців в регіоні ОЧЕС та поза його межами. Ми підкреслюємо нагальну необхідність усунення корінних причин цих великих потоків людей.

20. Ми виступаємо проти всіх проявів тероризму незалежно від його джерел, мотивації чи цілі. Ми будемо продовжувати відігравати свою роль в міжнародній солідарності та боротьбі з тероризмом.

21. Ми підтверджуємо нашу готовність до розвитку та подальшого зміцнення плідної співпраці з іншими міжнародними і регіональними організаціями, установами та ініціативами на основі взаємного інтересу та взаємодоповнюваності.

22. Ми надаємо значення зміцненню взаємодії між ОЧЕС та ЄС і підтверджуємо наше зобов’язання сприяти прагматичному, проектно-орієнтованому та взаємовигідному співробітництву.

23. Ми підкреслюємо цінний внесок спостерігачів ОЧЕС та секторальних партнерів по діалогу до діяльності ОЧЕС і підтверджуємо нашу готовність продовжувати пошук нових конкретних напрямків співпраці з ними.

24. Відзначаючи, що перебазування Міжнародного Секретаріату ОЧЕС в нове приміщення збігається з 25-річчям ОЧЕС, ми висловлюємо нашу вдячність уряду Турецької Республіки, в якості країни перебування штаб-квартири ОЧЕС, а також за забезпечення Секретаріату ОЧЕС сучасними умовами праці.

25. Ми висловлюємо вдячність уряду та народу Турецької Республіки за теплу гостинність та успішну організацію 25-го Ювілейного саміту ОЧЕС в Стамбулі, що є батьківщиною нашої Організації.

. . .